ОСІНЬ

 1 вересня – день, з якого починається дорога в майбутнє для кожного з нас!

 1 вересня - День знань - особливе свято! Завжди яскравий, насичений емоційністю та хвилюючою атмосферою. Голосно звучить урочиста музика, звідусіль лунають теплі поздоровлення i кожне людське серце, хвилюючись відгукується на заклик першого дзвінка!  Шкільна родина НВК "Дзвіночок" щиро вітає учнів та їх батьків, вчителів з початком нового навчального року! Це – день, з якого починається дорога в майбутнє. Саме у День знань учні з особливою теплотою згадують своїх вчителів, їх неоціненну роботу розуму і серця

Успіхів Вам у праці та навчанні!


27 вересня Україна святкує День працівника дошкільної освіти. Всеукраїнський день дошкілля – це свято дитинства й визнання його, як щасливої пори. Недарма кажуть що дитинство – це ранок життя, а ранок має бути щасливим.

З нагоди свята у НВК "Дзвіночок" було проведено урочистий захід «Місце де живуть дитячі усмішки», де було багато сказано теплих слів вдячності на адресу працівників садка та його вихованців


 

«Перший врожай»

  Сад починається з яблуні… Так і у нас. Через 2 роки після посадки саду осінь порадувала нас першими плодами. А було це так…

 Вивчивши необхідну літературу, дійшли до висновків, що молоді дерева в перший рік після посадки потребують оособливого догляду. По-перше, це полив. Перший рік необхідно поливати в залежності від частоти і великої кількості опадів. У дощове літо полив мінімальний і передбачає виливання 3-5 відер з частотою не більше 2 разів у місяць. У жарке і посушливе час частота поливу збільшується до 1 рази в тиждень. Вода не виливається під стовбур дерева, а в борозенки по периметру крони, оскільки таким чином забезпечується найкраще постачання водою коріння дерева. Найкращий час для поливу — друга половина дня, вечір.

Також в перший рік землю під саджанцями слід розпушувати на глибину до 20 см і регулярно прополювати від бур'янів. Допускається легке мульчування грунту.

         Природно, плодоношення саджанців настає не відразу після посадки, але його можна наблизити звичайним доглядом за деревом, який буде актуальним і на другий, і на всі наступні роки життя дерева.

        Наша команда працювала плідно на протязі цих двох років.

Пророблена нами робота включала наступне:

1. Полив дерев;

 

2. Видалення уражених шкідниками або хворобами пагонів і гілок;

 

3. Обприскування від шкідників і хвороб;

 

4. Рівномірна обрізка в кінці осені при повному завмиранні сокоруху;

 

5. Утеплення та удобрення грунту на зимовий період;

 

6.  Догляд за  деревами навесні, який включає в себе видалення утеплювача, білення стовбура і полив.        

 

У літературі зустрічаються наступні рекомендації: при великій кількості квіткових бруньок необхідно зробити суттєву обрізку дерева. За такої «ампутації» воно разом з деревиною позбавляється і певної кількості майбутніх квітів, і марної трати поживних речовин, які стануть в нагоді влітку на закладку майбутнього врожаю. Насправді ж відбувається багато небажаних явищ. Велика обрізка стимулює надмірний ріст пагонів. Яблук на наступний рік вони не дадуть, а тільки загустять крону. Знову треба буде робити обрізку, причому, протягом двох-трьох років, так як дерево буде наполегливо прагнути відновити втрачену частину крони.

 

Обрізка садових дерев — це індивідуальна творчість. Але є в цій справі суворі правила і непорушні закони. І все для того, щоб забезпечити кожному листочку безперешкодний доступ до сонця і одночасно сформувати красиву і зручну для збору врожаю крону.

Потрібно заглянути в глибину процесу переробки сонячної енергії в смачне, солодке яблуко. При наявності сонячних променів, вуглекислого газу і води в листочках яблуні відбувається фотосинтез, в результаті якого виробляється цукор. Цей цукор передається листочкам, гілок, стовбурів і коренів як енергія для дихання, росту і інших життєвих процесів. Але головне — він передається плодам, власне для чого людина і вирощує яблуню.

Так для чого потрібна обрізка?

Кожен листочок повинен опромінюватися прямими або відбитими сонячними променями не менше трьох годин на добу, тоді він годує себе і ще передає енергію у вигляді цукру плодам і іншим частинам дерева. Якщо ж лист опромінюється менше, то він перетворюється з трудівника в паразита, що живиться за рахунок інших листочків, краде цукор, який йшов до плодів. Та й до нього починають приставати всякі хвороби, він захворює сам або передає хвороби іншим листочкам.

Чим крона дерева стає більш об’ємною, тим більше цукру йде на зростання деревини і менше дістається яблук.

Тому основні завдання обрізки:

1) не допустити загущення крони і відповідного погіршення світлового режиму, що може послужити причиною переміщення плодоносного полога вгору і на периферію;

2) попередити вихід гілок крони з визначених розмірів;

3) не допускати перевантаження або недовантаження дерев плодами, так як це звичайно пов’язано з переходом дерев на періодичне плодоношення зі всіма витікаючими звідси наслідками (погіршенням якості врожаю, ослабленням дерев та ін).

Починають обрізку з видалення поламаних, сухих і хворих гілок. Якщо після цього крона виявиться все ще загущеною, її додатково проріджують. При цьому краще видалити 1-2, навіть З великі гілки, якщо це дозволить завдання, ніж вирізати велику кількість дрібних гілок. Для утримання дерева в заданих розмірах гілки в верхній частині крони обрізають на переклад вдало розташовані горизонтальні відгалуження, а з бічних сторін — на гілки, орієнтовані вздовж ряду. Останнє особливо важливо для сплощених крон.

При дуже сильному зростанні гілок слід збільшити кількість плодових утворень. Пов’язане з цим посилення плодоношення дещо послабить ріст пагонів. При перевантаженні дерев плодовими бруньками під час зрізання треба частина їх разом з плодовими гілками видалити, щоб рясне плодоношення поточного року не призвело до «відпочинку» його в наступному році. Більше того, вони будуть загущати крону.

Коли садівникиі стверджують, що квітки на молодих саджанцях обов'язково потрібно обривати, вони виходять зі звичайної життєвої практики (як правило, посаджені молоді деревця не отримують належного догляду). Дійсно, 2-3 яблука на занедбаному, непідживленому саджанці повністю поглинають всі сили рослини, і воно сильно відстає в рості. Але при доброму нагляді плоди — не перешкода для успішного розвитку однорічних саджанців. Це підтверджує і наш досвід вирощування саджанців у при навчально-виховному комплексі, особливо сортів яблуні.

1. У перший рік треба видаляти всі перші бутони.
2. Поки саджанець знаходиться в стадії активного росту, з нього віддаляється дві третини квітів, щоб молодому дереву було легше розвиватися. Цей період здатний тривати до 3-5 років, в залежності від сорт
ів дерев.
3. У дорослого дерева можна поперемінно видаляти бутони з нижніх і верхніх гілок. Так один рік
можна отримувати урожай з верхньої частини дерева, а інша половина його «відпочиває» від зав'язі. Через рік можна провести зворотну процедуру, і для плодоношення залишити гілки з іншої половини.

   Тому ми вирішили зберегти декілька квіток і плодів на молодих саджанцях, своєчасно виконували весь комплекс агротехнічних заходів (підживлення і поливання, боротьба з шкідниками і хворобами і т. д.). Молоді садженці отримали все необхідне, однорічний приріст стовбура у них  становив 30 см і більше. І в цьому році наш сад порадував першим урожаєм на другому році життя, сподіваємось і докладемо всіх зусиль, щоб це ніяк не позначилось на його подальшому зростанні і розвитку.

 

 Що з цього вийшло… дивимося далі!!!

29.09.2017

Шановні вчителі! 
Шкільна родина щиро вітає Вас з професійним святом!
 
        Висловлюємо Вам сердечну вдячність за невтомну працю, за великий талант і покликання  сіяти мудрість і знання, за любов  до дітей і рідного краю.

Учителю! Пораднику і друже!  
Ви вибрали дорогу непросту.
Ми вам сьогодні дякуємо дуже за вашу працю вчительську святу.

 

Учні 3-х класів привітали всіх працівників закладу.

20 жовтня учні  2-А  та  2-Б підготували справжнє  свято осені, спробували себе у якості справжніх казкових героїв!!! 

26 жовтня о 10.00 практичним психологом НВК Мишко Анною Михайлівною проведений психолого-педагогічний треніг на тему "Роль психологічної установки та переконань в житті людини". Метою якого було ознайомлення учителів з можливістю зміни життєвого сценарію, пояснення значущості різних установок у житті, психологічного змісту казок як установок на майбутнє. Надання установок на успішну взаємодію, мотивування учасників до самоаналізу та рефлексії.

27 жовтня о 12.45 практичним психологом НВК Мишко Анною Михайлівною проведений психолого-педагогічний треніг на тему «Виховання толерантності починається з педагога» (доя вихователів дитячого садка), метою якого було поглибити знання вихователів про поняття "толерантність, торелантна особистість", визначити межі своєї толерантності, створити умови для мотивації толерантності в педагогів, розвивати професійну самосвідомість, гармонізувати взаємини у колективі.


Відповідно до Указу Президента України від 13.11.2014 № 872/2014 «Про День Гідності та Свободи» та з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до підростаючого покоління об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору  в закладібули  проведені виховні заходи.

“Україна – це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року, Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи”.

Петро  Порошенко


Міжнародний природничий інтерактивний конкурс "Колосок - осінній 2017"

КОЛОСОК” − всеукраїнський науково-популярний природничий журнал для дітей середнього шкільного віку. Заснований 2006 року ЛМГО „Львівський інститут освіти”. Видавництво – СТ „Міські інформаційні системи”. Щомісячник (з 2011 р.); виходить українською та російською мовами; наклад (з 2011 р.) – 12 000 прим.; розповсюджується в Україні, Росії, а також серед української діаспори у Німеччині, США, Канаді; обсяг – 48 сторінок. Основна тематика видання – природознавство як інтегрований комплекс дисциплін. Матеріали журналу присвячені найрізноманітнішим явищам живої природи, новим відкриттям у науці і техніці, науковим загадкам і цікавим дослідженням у відповідних галузях знань. Рубрики: „Наука і техніка”, „Жива природа”, „Планета Земля”, „Логіка і кмітливість”, „Про все на світі”, „Поштова скринька”, „Seedy’s Club” (на допомогу у вивченні англійської мови), „Проекти “КОЛОСКА”. Головний редактор видання – Дарія Біда, доцент кафедри природничо-математичної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук, заслужений учитель України.

Назва журналу походить від назви щорічного Всеукраїнського природничого інтерактивного конкурсу „КОЛОСОК”, який проводиться, починаючи з 2003 року, за сприяння Міністерства освіти і науки України з метою формування пропедевтичних природничих знань в учнів 2–10 класів. З року в рік популярність конкурсу зростає: 2013 р. у ньому взяли участь понад 700 тис. школярів з усіх областей України, а також понад 200 тис. школярів з Білорусі та Росії. Від конкурсу журнал успадкував й структуру – основні рубрики.

З 2007 року на базі журналу видається серія науково-популярної природничої літератури для дітей „Бібліотечка “Колоска”. Редакція журналу є ініціатором проведення всеукраїнських інтелектуальних командних ігор читачів „Відкриті змагання на кубок журналу „Колосок”, літньої природничої школи для дітей „Колосок”, навчальних тренінгів та семінарів для учителів.

Двічі (у 2008 та 2011 роках) журнал відзначено дипломом Держкомтелерадіо України як переможця Всеукраїнського конкурсу на краще періодичне друковане видання для дітей та юнацтва в однойменній номінації.

Головними рисами журналу є застосування інтегрованого підходу в поданні природничих знань; розвивальний характер; широке використання оригінальних засобів популяризації наукових відомостей з орієнтацією на читацьку аудиторію підліткового віку; належна культура художньо-технічного оформлення і поліграфічного виконання; інтерактивний характер (відповідні сторінки журналу залучають дітей до індивідуальної та колективної пізнавальної, дослідницької, творчої діяльності). Усе це робить видання цікавим і корисним не лише для дітей, а й для дорослих − батьків, педагогів, які можуть використовувати його матеріали зі світоглядноформувальною та навчально-розвивальною метою.

Вже самі назви рубрик дають загальне уявлення про зміст статей. Текстовий матеріал „Колоска” відрізняється насамперед насиченістю наукових фактів. Вміле аргументування, доведення, обґрунтовування ідеї, думки, що спостерігається у статтях видання, дозволяє ненав’язливо переконувати співрозмовника у їхній правильності. Для підлітків необхідно цікаво будувати розповідь, так, ніби автор ділиться своїми враженнями, спостереженнями зі знайомою людиною. Авторами статей у „Колоску” є фахівці з певної галузі знань, науковці, відомі в Україні вчителі, винахідники, лауреати освітніх конкурсів, які легко оперують фактажем, виокремлюють найяскравіші відомості.

„КОЛОСОК” – єдиний в Україні науково-популярний природничий журнал, що забезпечує інтеграційні підходи в навчанні природознавства. Вдало структурований, адресований учням 4–11 класів та вчителям природничих предметів, тому охоплює широкий віковий діапазон підлітків. Сучасний та актуальний, цей журнал може стати важливою складовою природничої освіти в Україні, оскільки сприяє інтеграції природничих наук та математики, індивідуальній та колективній пізнавальній, дослідницькій та творчій роботі дітей, позашкільній дослідницькій роботі школярів не лише під керівництвом учителів, а й разом з батьками.

КОЛОСОЧОК” – науково-популярна тематична природнича газета для розумників та розумниць. Заснована 2012 року ЛМГО „Львівський інститут освіти”. Видавництво – „Міські інформаційні системи”. Виходить впродовж навчального року (32 числа на рік); мова видання – українська; обсяг – 4 сторінки + щомісячний додаток. Це видання розраховане на учнів початкових класів. Газета розповідає про явища природи, рослини, тварин, Землю та космос, мандрівки Україною та світом. Газета інтерактивна: містить дослідницькі та творчі завдання, досліди, презентує дитячу творчість та найцікавіші природничі проекти учнів початкової школи.

Мета видання – пропедевтика природознавства та розвиток дослідницьких вмінь молодших школярів. Матеріали газети сприяють активізації інтересу учнів початкових класів до вивчення природознавства; формуванню, окрім читацької, природознавчої компетентності дітей шляхом елементів інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань; опануванню способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності; розвитку ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Форми подання матеріалів у газеті: науково-популярні статті, науково-художні твори, у тому числі природничі казки та правдиві історії, дискусії у клубі „ТРЬОХ ЗЕРНЯТ”, дослідницькі завдання рубрики „ЛАБОРАТОРІЯ  ПУСТУНЧИКА”, інтерактивні завдання та запитання рубрик „ЗАВДАННЯ  ВІД  РОЗУМНИКА”, „ЧОМУЧНИК  ЛАПОНЬКИ”, „ЗАПИТАЙ У  БАТЬКІВ”, кросворди, чайнворди за матеріалами газети, листи читачів про чудеса природи поруч, домашніх улюбленців, свої проекти.

Головною ознакою газети є розвивальний характер матеріалу; широке використання оригінальних засобів популяризації наукових відомостей з орієнтацією на читацьку аудиторію молодшого шкільного віку; належна культура художньо-технічного оформлення і поліграфічного виконання; інтерактивний характер. Усе це робить видання цікавим і корисним не лише для дітей, а й для дорослих − батьків, педагогів, які можуть використовувати його матеріали зі світоглядноформувальною та навчально-розвивальною метою.

Матеріали газети допоможуть учителю початкової школи підготуватись до викладання предмета „ПРИРОДОЗНАВСТВО” відповідно до нових стандартів початкової освіти. Редакція газети проводить навчальні тренінги та семінари для вчителів.